Зроблено філософське дослідження апокрифічної апокаліптики у контексті патристики. Проаналізовано проблему походження "вічності" зла в світі, ідею апокаліпсиса. Значну увагу приділено апокаліптичним темам у ранніх пам'ятках словесності Руси-України, особливостям рецепції у різних слов'янських традиціях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4ФРА)6-678.5 + Ю3(4УКР)6

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено результативність проходження педагогічної практики майбутніми вчителями у процесі формування творчого потенціалу майбутніх вчителів. Проаналізовано результати апробації розроблених на кафедрі педагогіки РВНЗ "Кримський гуманітарний університет" спільно с кафедрою гуманітарних наук філії РВНЗ КГУ завдань для виконання у період педагогічної практики для студентів, що навчаються за ОКР "Бакалавр" напряму підготовки "Початкова освіта", в основі яких - формування творчого підходу до роботи. Розглянуто особливості проходження педагогічної практики на різних етапах навчання в інституті. Окреслено низку особистісних та професіональних якостей сучасного вчителя: дидактична та методична майстерність, розуміння вікових особливостей учнів, сучасне науково-педагогічне мислення, творчий розвиток, готовність до постійної самоосвіти.

Исследована результативность педагогической практики в процессе формирования творческого потенциала будущих учителей. Проанализированы результаты апробации разработанных на кафедре педагогики РВУЗ "Крымский гуманитарный университет" совместно с кафедрой гуманитарных наук филиала РВУЗ задач по выполнению в период педагогической практики студентами, обучающимися по ОКУ "Бакалавр" направление подготовки "Начальное образование", в основе которых - формирование творческого подхода к работе. Рассмотрены особенности прохождения педагогической практики на различных этапах обучения в институте. Определен ряд личностных и профессиональных качеств современного учителя: дидактическое и методическое мастерство, понимание возрастных особенностей учащихся, современное научно-педагогическое мышление, творческое развитие, готовность к постоянному самообразованию.

Analyzed the passage of teaching practice in various stages of training at the institute. Outlined a number of personal and professional qualities of the modern teacher: didactic and methodological skills, understanding of age-students, advanced scientific and pedagogical thinking, creative development, readiness for constant self-education.

Надано порівняльний аналіз ролі благодійності населення півдня України в допомозі воїнам, членам їх сімей та постраждалим особам в ретроспективі ста років (1914 - 1916 рр. та 2014 - 2016 рр). Для здійснення аналізу використано краєзнавчий матеріал Запорізького регіону. Обгрунтовано висновок про те, що в обох випадках держава виявилася неспроможною виконати свою функцію щодо забезпечення життєдіяльності населення в умовах війни. Вирішення цього питання взяла на себе громадськість. Виявлено такі схожі риси феномену благодійності населення, як її масовий характер, основні напрями та обсяги. Відзначено, що відсутність логістики надання лікарської допомоги постраждалим воїнам в обох випадках, призвела до того, що це завдання взяла на себе громадськість. Показано відмінність ситуацій, яка полягала у тому, хто саме був ініціатором організації благодійної допомоги населення, а також щодо форми її здійснення.

Розглянуто проблеми запровадження інноваційних освітніх технологій на уроках історії як засобу підвищення продуктивності освітнього процесу. Розкрито сутність синергетичного підходу до організації навчально-виховного процесу на уроках. Подано інформацію про дебати як засіб формування громадянської компетентності на уроках правознавства й історії. Висвітлено технологічний і методичний аспекти впровадження біоадекватної технології в навчально-виховний процес. Розглянуто особливості застосування основ музейної педагогіки під час викладання історії. Увагу приділено причинам формування, функціям і бар'єрам розвитку самоосвітньої компетентності дорослої людини. Розглянуто компаративний аналіз як засіб формування інформаційно-аналітичної компетентності педагога в умовах реформування освітньої галузі України.

The article is devoted to the comparison of the state of realization of the right to general secondary education at the turn of the nineteenth and twentieth centuries and the beginning of the twenty-first century taking into consideration the example of the analysis of the functioning of the Alexander Classical Women's Gymnasium and the Alexander Classical Male Gymnasium and modern institutions of general secondary education in Zaporizhzhia. On the basis of the local lore material, the procedure of creation, the source of financial and material resources and the peculiarities of human resources are described, the system of management and organization of the educational process of classical gymnasiums of the district city of Aleksandrovsk Katerinoslav province is described. These positions are analyzed through the prism of the Law of Ukraine "On Education". Significant differences and common features of general secondary education in the retrospect of hundred years have been established. A general conclusion about the sustainability of educational processes in Ukrainian society is made and proved.

Вивчено проблему соціального статусу та матеріального становища вчителя класичної гімназії південно-східного регіону України к. XIX - п. ХХ століття на основі краєзнавчих матеріалів. Розглянуто правила прийому на посаду та переведення на інше місце, рівень заробітної платні та різних видів доплат, присвоєння чинів та нагородження за заслуги, питання матеріального захисту вчителів під час Першої світової війни, зроблено порівняння рівня доходів вчителів класичних чоловічих та жіночих гімназій, рівня доходів вчителів та представників інших професій. Зроблено висновок, що наприкінці XIX - п. ХХ століття вчительство гімназій уявляло собою чітко організовану соціально-професійну групу з упорядкованою внутрішньою структурою, соціальними гарантіями та пільгами, яка відносилась до середнього чиновництва.

Поставлено за мету включити в загальну картину історичного процесу недостатньо задіяну українську філософську спадщину ХІ-ХVІІІ ст. Аналіз розвитку середньовічної і ранньомодерної думки здійснено з урахуванням упливу на формування філософських уявлень візантійської та патристичної традицій. Висвітлено дилему внутрішньоукраїнського діалогу між представниками містичного та раціоналістичного підходів до пізнання світу і людини, починаючи від києворуських писемних пам’яток і закінчуючи творами Г. Сковороди, та на загальному тлі розвитку різних течій філософії другої схоластики. Викладено аспекти культури України домодерної й ранньомодерної доби. Окреслено розуміння філософії в українських писемних пам’ятках ХІ-ХІV ст., простежено патристичні витоки та поглиблено історіографію концептуальних інтерпретацій. Представлено “Філософію ” як пізнання Божественної Премудрості, а також пізнання природи і соціуму, виокремлено пізнання філософії як вербалізованої Премудрості.